Гуляю містом, проходжу повз Шевченка, котрий, заклавши руки за спину, понуро роздивляється нереальний у вечірній підсвітці червоний корпус університету, назустріч, теж повільно гуляючи, рухається пара. Вона: "Ну я понимаю, что задолбало..." (останнє слово, щоправда, в оригіналі звучить інакше-) Він: "Понимаешь, основная сложность наших отношений в
(
Read more... )